Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брехіт

Брехіт, -хоту, м. Лай. Желех. Cм. 1. брех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХІТ"
Вигемблювати, -люю, -єш, гл. Выстрогать рубанкомъ.
Джере́ловий, -а, -е. Относящійся къ джерелу.
Заворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Зашевелить.
Капище, -ща, с. Капище. Росердили його (Бога) своїми кашицами. К. Псалт. 182.
Лимарюва́ти, -рюю, -єш, гл. Заниматься шорничествомъ. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює, а небіж шевцює. Канев. у.
Подосолювати, -люю, -єш, гл. Досолить (многое). Уся страва не солона, — подосолюй усе.
Полапати, -паю, -єш, гл. Пощупать. Полапала за ребро. Чуб. II. 86. Ось понеси молоть, то підкруте, полапа борошно та й сяде. Ном. № 3114, стр. 285.
Поросплатувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и росплата́ти, но во множествѣ.
Тягака, -ки, м. Бродяга. Козел. у.
Шаснути, -ну, -неш, гл. Мелькнуть, пробѣжать. Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, — вона на неї рукою навіки махнула. МВ. (О. 1862. І. 98).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.