Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брехіт

Брехіт, -хоту, м. Лай. Желех. Cм. 1. брех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХІТ"
Вдівочка, -ки, ж. = удівочка.
Випарити, -ся. Cм. випарювати, -ся.
Голубкатися, -каюся, -єшся, гл. = голубитися. Св. Л. 271.
Загоню́чка, -ки, ж. Родъ игры въ сви́нку (Cм.), при которой играющій долженъ загнать свинку до извѣстной черты. Ив. 13.
Крумкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Вх. Лем. 428.
Мору́ха, -хи, ж. Грибъ дождевикъ. Харьк. у. Cм. морюха.
Погребний, -а, -е. Погребальный, похоронный. Погребна одправа.
Поетизування, -ня, с. Опоэтизированіе. Желех.
Струнчити, -чу, -чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Г. Барв. 4. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна. Ном. № 9225,
Ум'яти. Cм. уминати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.