Відселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відселити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді.
Лука́вити, -влю, -виш, гл. Лукавить, фальшивить, хитрить; кривить душой. Ти (доля) не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала. Побачите, которе з нас лукавить.
Перенудити, -джу́, -диш, гл.
1) Истомить, нагнать тоску, скуку.
2) безл. Перестать тошнить.
Почепичка, -ки, ж. ? Шовкові почепички, а яворове бердо, — дай же нам, Боженьку, пов'язати Марусю твердо.
Прокваснітися, -віюся, -єшся, гл. = проквасніти.
Смолоза, -зи, ж. Раст. Salix Caprea.
Старання, -ня, с. Стараніе, попеченіе, забота. Видно, то мої братіки сюда з тяжкої неволі утікали, об мені велике старанне мали.
Чагарняк, -ку, м. = чагарник. Рикання їх в чагарниках чувати.
Шаравари, -вар, ж. мн. Шаровары. Штани мої, шаравари, а ще й дома двоє. Ум. шараварки.
Шкляр, -ра, гл. = скляр. А, шкляр! Ну, сідай, — у мене є шибки побиті.
