Відволікати, -каю, -єш, сов. в. відволокти, -чу, -чеш, гл. Оттаскивать, оттащить, оттягивать, оттянуть.
Відсі нар. = відсіль.
Гальмувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую.
2) Останавливать мельничное колесо.
3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує.
За́ново нар. Заново, наново, опять. Так з неї нечиста сила й вийшли, мов охрестили її заново.
Нечоса, -си, об. Непричесанный, непричесанная.
Носіння, -ня, с. Ношеніе, носка.
Позаводити, -джу, -диш, гл.
1) Завести (многихъ). Сини позаводять коней у ліс.
2) Завести, устроить (во множествѣ). Позаводив... роскіш. В декотрих селах попи і пани позаводили школи.
Полуде́нькувати, -кую, -єш, гл. = полуднати.
Потужний, -а, -е. Могучій, мощный, сильный. Поскидав потужних з престолів. Потужна вода йшла. Учора раб, сьогодні царь потужний.
Сердитися, -джуся, -дишся, гл. Сердиться. Сердилась баба на діда, а дід того не відав.
