Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бреньчати

Бреньчати, -чу, -чиш, гл. = бриньчати. Левиц. Пов. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕНЬЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕНЬЧАТИ"
Британ, -на, м. Бульдогъ, порода большихъ собакъ. Левч. 151. О. 1861. XI. 133.
Ворушило, -ла, с. Рычагъ. Полѣсье.
Залепета́ти, -печу́, -чеш, гл. Залепетать.
З'ї́сти, з'їм, з'їси, гл. = ззісти.
Обідити Cм. обіжати.
Підпарубочий, -чого, ж. Молодой парень, подросток. К. ДС. 4. Двоє хлопців підпарубочих. Г. Барв. 8. Зараз скочили підпарубочі, що напоготові стояли. Федьк. Вмер тогді, як я ще підпарубочим був. Кв.
Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Приворот, -ту, м. Раст. Veronica Chamaedrys L. Мил. М. 26.
Прілоокий, -а, -е. Съ больными глазами. Чуб. VII. 577.
Цехмистриха, -хи, ж. 1) Жена цехмейстера. 2) Женщина цехмейстеръ въ женскомъ цеховомъ братствѣ, цехѣ. КС. 1890. VII. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕНЬЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.