Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брехака

Брехака, -ки, об. 1) = брехун, брехуха. 2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. К. Дз. 51. Ум. брехачка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХАКА"
Запітні́лий, -а, -е. Вспотѣвшій.
Літо́рост, -ту, м. = літоросток. Вх. Зн. 33.
Лом, -ма, м. Ломъ (желѣзное орудіе).
Му́ченик, -ка, м. Мученикъ. Щоб роскрились високі могили перед вашими очима, щоб ви роспитали мучеників: кого, коли й за що роспинали. Шевч. 216.
Наляка́ти, -ся. Cм. налякувати, -ся.
Наме́сти́ Cм. намітати.
Приборкувати, -кую, -єш, сов. в. прибо́ркати, -каю, -єш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать крылья птицѣ, окарнать крылья. Чуб. V. 263. Приборкано усім орлятам крила. К. ХП. 92. 2) Прибирать, прибрать къ рукамъ. Думав шляхту приборкать трошки. Вона добре свою свекруху приборкала, тепер а ні писне. Харьк.
Рукомесник, -ка, м. 1) Ремесленникъ. 2) Мастеръ.
Табак, -ку, м. Табакъ. Драг. 13. Ум. табачо́к. Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок. Ном. № 12614.
Триння, -ня, с. соб. отъ трина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.