Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брехака

Брехака, -ки, об. 1) = брехун, брехуха. 2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. К. Дз. 51. Ум. брехачка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХАКА"
Бурлаченько, -ка, м. Ум. отъ бурлак.
Дя́кування, -ня, с. Благодареніе, благодарность. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.
Заказа́ти Cм. заказувати.
Ороховий, -а, -е. = гороховий. Грин. III. 102.
Повісти Cм. повідати.
Полюдніти, -ні́ю, -єш, полюднішати, -шаю, -єш, гл. 1) Сдѣлаться человѣчнѣе. То він уже тепер неначе трохи полюднів, а ню спершу був такий, як той звір. Кобел. у. 2) Возмужать. 3) Сдѣлаться люднѣе.
Проснутися Cм. просинатися.
Сеч, -чі, ж. Моча, урина. Борз. у. Дуже добре діло виносити ад хворого сеч, шоб не застоювалась. Волч. у. Кінська сеч. Мнж. 140.
Тринькало, -ла, м. Расточитель, мотъ.
Царевич, -ча, м. = царенко. Рудч. Ск. II. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.