Бовтатися, -таюся, -єшся, гл. Плескаться. Кільки пак років, як ви, діду, бовтаєтесь отут за рибою? Вода бовталась в криниці. Бовтається у воді.
Знежитися, -живуся, -вешся, гл. Лишиться чувствъ. Ударився так здоров?, що аж знежився був.
Карабунитися, -нюся, -нишся, гл. Лѣзть, карабкаться. Куди воно карабунитися ще!
Неґура, -ри, ж. Густой туманъ въ горахъ. Ранки в полонинах звичайно дуже гарні, але холодні, часто застає неґура — налягає по горах така мрака, що не видно на десять кроків перед собою, а як мрака осідає, то показуються лише найвисші шпилі гір, а під ногами уповите усе немов у сивім морі... вітер зачне колисати тим сивим морем.
Позаклинати, -наю, -єш, гл. Заклясть (во множествѣ). (Скарби) поклали і позаклинали.
Прибачити, -чу, -чиш, гл. Подсмотрѣть. Чоловік у вікно прибачив, що він робив у хаті, та ото як підзорив, та й став усім росказувать.
Терпуг, -га́, м.
1) Напильникъ.
2) Инструментъ для сглаживанія концевъ гвоздей внутри сапога.
Упитися Cм. упиватися.
Чинити, -ню́, -ниш, гл.
1) Дѣлать, производить, исполнять. Незнай гріха не чинить. Ті мати гречаники чинить. Не чини лихого, не бійся нічого. Порядки чинити. чини мою во́лю. Исполняй мое желаніе. чині́те ласку! Сдѣлайте одолженіе! пожалуйста! Чиніте ласку, внесіть ковбаску!
2) О змѣѣ: класть яйца. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта.
3) Дубить, выдѣлывать (кожу).
Чиньба, -би, ж.
1) Вычинка, выдѣлка. Цей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Шкурка за Чиньбу не стане.
2) Трепка. Дав йому доброї чиньби.
