Ґура́льня, -ні, ж. Водочный заводь.
Крівця, -ці, ж. 1) Ум. отъ кров. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. 2) Раст. Звѣробой, Hypericum.
Мерцвя́к, -ка́, м. = мертв'я́к.
Мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу.
Подолок, -лка, м. 1) Юбка изъ холста. Ой ти руський, а я полька, не досягай ми до подолка, бо в подолку три таляри, що ми хлопці надавали. 2) = поділок. Чаще мн. подолки.
Полуднець, -денця, м. Ум. отъ полудень. Обідець під полуднець, вечера по півночі.
Посупити, -плю, -пиш, гл.
1) Нахмурить.
2) = похнюпити. Голову посупив.
Синятка, -ки, ж. Сортъ плахти, запаски. Що в лянній сорочці, а в плахті синятці. Ум. синяточка. Запасочка синяточка.
Чей нар. = ачей. Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить.
Човен, -вна, м. Челнъ, лодка. Пливе човен води повен, а за ним весельце. човник, човниче́нько, човничок, човно́к. Аж на морі човничок біжить, а в човнику батенько сидить. Ой піду я по над береженьком, там плаває милий човниченьком.
