Божок, -жка, м.
1) Ум. отъ біг, бог.
2) Идолъ, кумиръ.
3) Родъ дѣтской игры.
4) — свинний. Свиной желудокъ. Cм. богун 2.
Вологість, -гости, ж. Сырость. Мабуть тут од вологости в голові тобі завернулось.
Ганчаровий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову.
Дото́вплювання, -ня, с. Дотискиваніе.
Обкипати, -наю, -єш, сов. в. обкипіти, -плю, -пиш, гл. — кро́в'ю. Покрываться, покрыться кровью. Нагайка-дротянка з кілка не звисає, моє біле тіло кров'ю обкипає. Що наша копійка? Кров'ю обкипіла.
Повимокати, -каємо, -єте, гл. Вымокнуть (о многихъ). В людей жито або повимокає, або посохне.
Повіяти, -вію, -єш, гл. Повѣять. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку. Повій, вітре холодненький, з глибокого яру.
Поезія, -зії, ж. 1) Поэзія. (Квітка) постеріг і переняв поезію щоденної сільської мови, як Шевченко поезію народньої пісні. Народня поезія. 2) Стихотвореніе. Въ этомъ значеніи имѣетъ мн. ч.: Поезиї Ю. Г. Федьковича Въ этомъ значеніи Ум. поезійка. Иногда и въ ед. ч. въ знач. стихотворенія, поэтическія произведенія. Огненная поезія Шевченка. Упала мені в руки поезія якогось пана Щоголева. Зрадів я, її прочитавши... Не багато тих пісень, да чистий же мед, а не перга словесна.
Полуднець, -денця, м. Ум. отъ полудень. Обідець під полуднець, вечера по півночі.
Чистісінький, -а, -е. Совершенно чистый. Ой бував же я та в чистісінькім полю.
