Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бренькач

Бренькач, -ча, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) = бринькач. Ум. бренькачик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕНЬКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕНЬКАЧ"
Блакить, -ті, ж. 1) Голубой цвѣтъ. 2) Синева, лазурь.
Гадь, -ді, ж. = гаддя. В хаті була всяка гадь..... вужі та ящірки. Гн. ІІ. 66. На благовіщіня гадь вилазит із землі. Фр. Пр. 59.
Знаючий, -а, -е. Знающій. От волохи: ті знаючі! усяке зілля зна від чого воно, нащо — знаючі дуже! Канев. у.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл. 1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382. 2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Огудина, -ни, ж. = огудиння.
Позлущуватися, -щуюся, -єшся, гл. То-же, что и злущитися, но во многихъ мѣстахъ.
Поосвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Объявить, сообщить (во множествѣ).
Попереплішувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и перепліши́ти, но во множествѣ.
Постукач, -ча, м. Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Аби б був послуха́ч, а постукач буде. Ном. № 5432. Повидимому, пословица значитъ: лишь-бы былъ тотъ, кто повинуется, а приказывающій (толкающій, бьющій) найдется. Въ такомъ случаѣ постукач = тотъ, кто бьетъ кого.
Розлежатися, -жуся, -жишся, гл. Разлежаться, долго лежать. Так розлежався, що ніяк не виманиш його із хати. О. 1862. II. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕНЬКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.