Аврю́шник, -ка, м. Барашекъ-ягненокъ, годный въ будущемъ на авряка (см.). Ловкий аврюшник — хай росте.
Вабливо нар. Привлекательно, прелестно.
Вискирятися, -ряюся, -єшся, сов. в. вискиритися, -рюся, -ришся, гл. = вискалятися, вискалитися.
Ди́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Спорить, противорѣчить. Шо ж він, диркався? — Ні, так віддав. Шо там йому диркатись, як він скрізь винен.
Дра́тва, -ви, ж. Дратва. Що шилом приколе, дратвою прив'яже. Ум. дра́твиця, дра́товка. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти.
Жи́вжик, -ка, м. = жевжик.
Обвикати, -ка́ю, -єш, сов. в. обвикнути, -ну, -неш, гл. Осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. Як кіт у хаті обвикне, то не втіче. Лебед. у. Попервах лякались, а там, як обвикли, то ше сами налякають. Втікає молода од свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка.
Сплітати, -та́ю, -єш, сов. в. сплести, -ту, -теш, гл.
1) Сплетать, сплесть, связывать, связать, свивать, свить. Дивується собі і дума: який би ретязь ще сплести? Тобі рукавички хто сплете. Сплести панчішку. Сплести вінок.
2) Выдумать, сочинить. Дивись, ні за се, ні за те й сплетуть не знать що.
Сурмач, -ча, м. Трубачъ. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем.
Токарів, -рева, -ве Принадлежащій токарю.
