Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брендуша

Брендуша, -ші, ж. Раст. Crocus sativus. Шух. I. 21. Cм. бриндуша.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕНДУША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕНДУША"
Викладувати, -дую, -єш, гл. = викладати.
Відкидання, -ня, с. Отбрасываніе.
Відродження, -ня, с. Возрожденіе.
Гри́вий, -а, -е = Гливий. Кінь гривий. Федьк. І. 7.
Нади́хати II, -ся. Cм. надихувати, -ся.
Партачити, -чу, -чиш, гл. Вахлять, дѣлать кое-какъ, портить роботу.
Перепела, -ли, ж. Перепелка. Зажурилась да й перепела: «Де б я собі гніздочко звила?» Гол. IV. 536.  
Племфа, -фи, ж. = пинхва. Племфи дали. КС. 1882. XII. 625.
Повідломлювати, -люю, -єш, гл. = повідламувати.
Тимфа, -фи, ж. = пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпі стали чхати: Турн ї'м ізволив тимфи дати. Котл. Ен. V. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕНДУША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.