Безґрунтовний, -а, -е. Безпочвенный, неосновательный.
Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Козак нагайкою стріли відбиває. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є.
Гругу́рати, -раю, -єш, гл. = Мурчати.
Короговця, -ці, ж. Ум. отъ корогва.
Котина, -ни, м. Котъ. Котино, копнімо! поїдемо по сіно.
Повинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Він у чому помилиться, — вона себе повинуватить. Усі будете повинувачені до одного.
Позамучувати, -чую, -єш, гл. Замучить измучить (многихъ). Вони обидва такі катюги: жінок своїх чисто позамучували.
Попереправляти, -ля́ю, -єш, гл. Переправить (многихъ).
Само 2 нар. = саме.
Стулити, -ся. Cм. стуляти, -ся.
