Бридня, -ні, ж. = бредня. Не що дня бридня. Ум. бриденька. Кургикали все пісеньок: козацьких, гарних запорозьких, а які знали, то московських вигадували бриденьок.
Гуро́к, -рка́, м. = Огірок. Ум. Гуро́чок. Повна як гурочок.
Ли́па, -пи, ж. Дерево липа, Filia parvifolia. З однієї липи двічи лика не деруть. Ум. липка, ли́понька, липочка. Сухая липочка не гнеться.
Народо́вець, -вця, м. Народникъ. Ми... носимо народню свиту, бо ми, народовці, стаємо на бік народа.
Ніжний, -а, -е. Нѣжный. Хоч чорна, та моторна, а біла — дуже ніжна. Ум. ніжненький. Притуливши до рота ніжненьку пучечку, вона думала.
Обвинувачувати, -чую, -єш, сов. в. обвинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинять, обвинить. Нікого не обвинувачуйте криво. Назирали, чи сцілить у суботу, щоб обвинуватити його.
Позбудовувати, -вую, -єш, гл. Построить (во множествѣ).
Раніший, -а, -е. Болѣе ранній. Нема древа ранішого над дубочка.
Робітник, -ка, м. Работникъ. Гроші добрий робітник, але поганий господарь.
Утеребити, -блю, -биш, гл.
1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки.
2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила.
