Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бридкий

Бридкий, -а, -е. 1) Мерзкій, гадкій. 2) Безобразный, некрасивый. Чуб. V. 421; І. 235. Ой до старого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИДКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИДКИЙ"
Дзе́ркальце, -ця, с. Ум. отъ дзеркало.
Загові́р, -во́ру, м. = замова.
Злобувати, -бу́ю, -єш, гл. Злобствовать. Черк. у.
Кашоварник, -ка, м. = кашовар. Ум. кашоварничок. КС. 1882. XI. 231.
Обрида, -ди, ж. Отвращеніе, омерзеніе. Не згадуй тії халепи людям на обриву. Полт.
Пасинок, -нка, м. 1) = пасерб. 2) Побочные побѣги на растеніяхъ.
Переплітати, -та́ю, -єш, сов. в. переплести, -лету, -те́ш, гл. Переплетать, переплести.
Поплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Разорить, разграбить (во множествѣ).
Промести Cм. промітати.
Прохапуватися, -пуюся, -єшся, гл.крізь вуха. Так вищит, аж ми сі крізь вуха прохапує. Фр. Пр. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИДКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.