Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бреха

Бреха, -хи, об. Лгунъ, лгунья. а брехо, брехо! — говорятъ сказавшему неправду. Фр. Пр. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХА"
Гаснути Ii, -ну, -неш, гл. однокр. в. отъ гасати.
Злузнутися, -нуся, -нешся, гл. Слущиться. Удряпнув — дак оце присохло та трохи злузнулось.
Непритаманний, -а, -е. Ненормальный въ психическомъ отношеніи, невмѣняемый. Та шо там у нього питати? Він непритаманний. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ох межд. Охъ, ахъ. Ох я нещасний, що маю діяти? Чуб. V. 116. Ох мені лихо! Левиц. І. 144.
Покивання, -ня, с. Киваніе. Зробив притчу з нас в язиціх, покивання глави в людях. К. Псал. 106.
Полурізка, -ки, ж. Четверть загона (загонъ = 5—6 десят.). Козелец. у.
Учахнутися, -нуся, -нешся, гл. = відчахнутися. Шух. І. 169.
Хапанка, -ки, ж. 1) Воровство, кража. Ей, лови його, хапанка! — кричить видющий. Грин. II. 183. 2) Взятка. 3) Торопливость, поспѣшность. Не хапанка на Іванка. Ном. № 13264.
Харапудливий, -а, -е. Пугливый. Харапудливий кінь. Черк. у.
Шипах, -ха, м. Кисть орѣховъ на деревѣ. На шипасі саме сидів такий здоровий паук, так я й не зірвав, а горіхи добрі були. Канев. у. 2) Мерзлая груда.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.