Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

братусь

Братусь, -ся, м. ласк. отъ брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАТУСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАТУСЬ"
Дристу́ха, -хи, ж. 1) Страдающая поносомъ. 2) Разжиженный слой земли, встрѣчающійся при копаніи, напр., колодца на большой глубинѣ. 3) = дрислівка 1.
Кралевський, -а, -е. Королевскій. У землі кралевській добра нема. Мет. 388.
Ля́шити, -шу, -шиш, гл. Полонизировать. Желех.
Наслинити Cм. наслинювати.
Пір'яний, -а, -е. Изъ перьевъ. Желех.
Пристяжити Cм. пристязати.
Ремесничий, -а, -е. = ремесницький. Ремесничий цех. К. Кр. 17.
Сіновоз, -за, м. Возящій сѣно. Сіновози, сіновози, ловіть мене по дорозі. Елисавет. у.
Ужов, -ви, ж. = ужва 1. Вх. Зн. 73.
Шуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Шутить. Шуткує з неї. Г. Барв. 206. Шуткуй, глечичку, поки ушко відірветься. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАТУСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.