Варити, -рю, -риш, гл. 1) Варить; стряпать. Жінко, вари лишень гречані галушки. — Дай мені вечеряти, моя ластівко! — Я ж не пи пила, я ж не варила. Пиво варити зачинайте. 2) Безпрестанно уговаривать, читать науку. Я в хаті челядку варила, варила, щоб ішла служить. Воду варити. Заставлять кого дѣлать что-либо совершенно ненужное, изъ за одного лишь каприза, притомъ постоянно придираясь. Вередливе, тільки воду варить. 3) Кашу варити. Родъ игры.
Виспінути, -спіну, -неш, гл. = ви́спіти 2. Кажу йому: не виспінеш туди. Так ні, таки пробі: виспіну ще! та й сидить, базікає, — ну й загаявся.
Війна, -ни, ж. Война. Ум. війнонька, війночка.
Ганянина, -ни, ж. Разгонъ. Тепер у най, як приїхали з Петенбурху пани, так така коням ганянина, що куди тут.
Гвалт, -ту, м. и пр. = ґвалт. и пр.
Підкручувати, -чую, -єш, сов. в. підкрути́ти, -чу́, -тиш, гл. Подкручивать, подкрутить. Наше діло мірошницьке: підкрутив та й сів.
Понастановляти, -ля́ю, -єш, гл. Тоже, что и настановити, но во множествѣ. Князями нас при своїм боці понастановляє.
Послушний, -а, -е. Послушный. А я молода та послушная, свого свекорка та послухала.
Приложити, -жу, -жиш, гл.
1) = прикласти. Дай мені смоли, голубчику, приложити до боку. Хто ж се тобі таке прізвище приложив? Ні до чого й рук приложить.
2) Ударить.
Сакалаш, -ша, м. Игра съ огнемъ въ ночь Воскресенія Христова.
