Буркати, -каю, -єш, гл.
1) Ворчать.
2) Будить.
Горшкови́й, -а́, -е́. Горшечный. Глина горшкова.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Клобучити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать войлокъ.
Лино́вище, -ща, с. 1) Сброшенная вылинявшей змѣей старая кожа. Як нападе кого лихоманка, то треба повісити на шнурочку на шию гадюче линовище. 2) Кожура рака, потерянная при линяніи.
Пікинерія, -рії, ж. соб. Пикинеры.
Попасище, -ща, с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має.
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився.
Псик! меж. Крикъ на кошку: брысь!
