Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безувірний

Безувірний, -а, -е. 1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним. К. Псал. 247. 2) Злой, безсердечный. Cм. бузувірний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРНИЙ"
Виконати IICм. виконувати.
Забу́дько, -ка, м. Забывчивый человѣкъ. Який же з тебе забудько, хлопче. Подольск. г.
Лома́чка, -ки, ж. Ум. отъ ломака.
Незаздрий, -а, -е. 1) Независтливый. 2) Неревнивый.
Позлітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала. 2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
Розібгати, -га́ю, -єш, гл. 1) Развернуть, раскрыть. 2) Разнести, развѣять, разшвырять. Моє веселіє украв, в степу на тирсі розібгав. Шевч. 644.
Сагмал и саґмал, -лу, м. Небольшое стадо молодыхъ ягнятъ съ матками. Херс. г. О. 1862. V. Кух. 38.
Тасканина, -ни, ж. 1) Продолжительное перетаскиваніе; возня при перетаскиваніи. Шейк. 2) Драка, потасовка. Була там тасканина. Ум. таскани́нка.
Толань, -ні, ж. Раст. Berteroa incana. Dec. ЗЮЗО. І. 114.
Шумування, -ня, с. 1) Броженіе. 2) Вспѣненье. К. ХП. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУВІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.