Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безувірний

Безувірний, -а, -е. 1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним. К. Псал. 247. 2) Злой, безсердечный. Cм. бузувірний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРНИЙ"
Галузитися, -жуся, -зишся, гл. Вѣтвиться.
Їда, -ди, ж. = їжа. Хліб та вода, то козацька їда. Ном. № 12276. Той його гостит їдами, питєм. Гн. II. 177.
Наконе́чник, -ка, м. Наконечникъ.
Підва́жити. Cм. Підва́жувати.
Пожлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить (во множествѣ).
Прохідний, -а, -е. 1) Свободный для прохода. 2)ступа = походюча ступа. Cм. ступа. Шух. І. 104, 162.
Розний, -а, -е. и пр = різний и пр.
Сокове, -вого, с. Кислый куриный соусъ. Полт. г.
Тіснісько нар. = тіснісінько. Шейк.
Ускорах нар. Вскорѣ. Гарно, як ускорах се буде, а як же довго. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУВІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.