Ґерґота́ння, -ня и ґерґоті́ння, -ня, с. 1) Крикъ гусей, индюковъ. 2) Разговоръ на непонятномъ языкѣ.
Діди́чний, -а, -е. Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій.
Дім, до́му, м. Домъ. Згода дім будує, а незгода руйнує. Бо́жий дім. Чужі, брате, сестри з дому Божого йдуть. До-до́му. Домой. Ум. Дімо́к, до́мик, домо́к, до́мичок, домо́чок. Мав собі домочок і садок. Домичок в неї біленький.
Запиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. запха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Забираться, забраться, влѣзть. Тілько прийшов до світлиці, в кімнату запхався. 2) Только не сов. в. Ѣсть съ жадностью. Гризне і закриється кулаком, щоб не всі бачили, як він запихається. Галушкою запихалася.
Орешт, -ту, м. = арешт 1.
Потрухлявіти, -вію, -єш, гл. = потрухнути.
Роскошич, -ча, м. Расточитель. Покошичі-роскошичі: хто прийде в жупані, то пійде без свитки.
Толока, -ки, ж.
1) Работа компаніей не за плату, а за угощеніе. Піп збіра толоку. Толокою писареві хату обмазали. Толокою сінце впорали. Не сам один: толокою йому помагали.
2) Поле, находящееся подь паромъ и служащее выпасомъ для скота; выгонъ. Череда звернула з толоки на шлях. Ой на тім боці да на толоці, там цигани стояли. Запріг шість пар волів у залізний плуг і оре толоку на пшеницю.
3) мн. толо́ки. Общественные лѣса.
Фара, -ри, ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій.
Филозофія, -фії, ж.
1) Философія. Його наука була филозофія.
2) Предпослѣдній классъ духовныхъ семинарій. Дай го до школи, і аж як скінчит филозофію, абись му дав сей лист прочитати.
