Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безувірний

Безувірний, -а, -е. 1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним. К. Псал. 247. 2) Злой, безсердечный. Cм. бузувірний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРНИЙ"
Видючий, видющий, -а, -е. 1) = видимий. Видюща смерть страшна. Ном. № 8295. 2) Видящій. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві. Ном. № 984.
Відвологнути, -ну, -неш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, отсырѣть. Сухарі в погрібі одвологли. Рк. Левиц.
Драмо́ваний, -а, -е. У Кулиша: драматическій. Драмована трилогія. К.
Патрамент, -ту, м. Поколѣніе. Як здохне в дворі малигувата скотина: чи то свиня, чи овечка, чи то корова, до вже не буде добра, аж двадцять патраментів передохне. Кіевск. у.
Підпалий, -а, -е. ? Воли великі, гнідої шерсти, аж підпалі. Сим. 213.
Поскіпати, -па́ю, -єш, гл. Расколоть на лучинки для растопки. А чим у грубі роспалювати? — Оте соснове полінце поскіпай, то й роспалиш. Харьк.
Сосунець, -нця, сосуно́к, -нка, м. Дѣтенышъ, сосущій матку.
Танчик, -ка, м. Ум. отъ танець.
Умінний, -а, -е. = умілий. Желех.
Фараґів, ґова, м. Топоръ. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУВІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.