Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безувірний

Безувірний, -а, -е. 1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним. К. Псал. 247. 2) Злой, безсердечный. Cм. бузувірний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРНИЙ"
Бахтати, -таю, -єш, гл. Буйно рости. Подольск. г.
Вояцький, -а, -е. Воинскій, солдатскій. Желех.
Допа́лювати, -люю, -єш, сов. в. допали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дожигать, дожечь. 2) Докуривать, докурить.
Зви́дити, -джу, -диш, гл. Простить, извинить. Нехай тобі Бог звидипь і збачить. Ном. № 4129.
Пундик, -ка, м. Родъ пирожнаго. Котл. Слов. 24. Кушанье: слои тѣста, переложенные поджареннымъ на постномъ маслѣ лукомъ и испеченные. Маркев. 158.
Роджений, -а, -е. 1) Прич. отъ родити. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений. Гн. І. 5. 2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого. Мет. 172.
Спередити Cм. спережати.
Туронько, -ка, м. Ум. отъ турок.
Цинтір, -ру, м. = цвинтарь. Вх. Уг. 274.
Щербити, -блю, -биш, гл. Дѣлать зазубрины.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУВІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.