Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безувірний

Безувірний, -а, -е. 1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним. К. Псал. 247. 2) Злой, безсердечный. Cм. бузувірний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРНИЙ"
Баґа, -ґи, ж. Гарь изъ чубука. Вх. Зн. І. Вх. Уг. 252. Cм. мочка 2.
Бамбиляти, -ля́ю, -єш, гл. Слабо звонить. Желех.
Гискра, -ри, ж. = искра. Його очі блищали гискрами. Левиц. Пов. 16. Ум. гискорка. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстях печі. Мир. Пов. I. 115.
Голка, -ки, ж. 1) Игла, иголка. Місячно, хоч голки збірай. Ном. № 592. Гола голка. Игла безъ нитки. Черном. 2) голки заганяти. Запускать шпильки. Почне їй голки заганяти.... все про хлопців їй плеще. Мир. Пов. І. 119. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце. Мир. Пов. І. 119.
Заколи́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. заколиха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Закачаться, заколыхаться. Опівночі запомнилась і затурготіла під ним земля. Стор. МПр. 42.
Зґа́рда, -ди, ж. Родъ ожерелья изъ монета или крестиковъ. Шух. І. 130, 137.
Причина, -ни, ж. 1) Причина. Було б чути се, що земля ходить. — З якої причини? Земля не віз. Ком. І. 24. Хто був причиною розстання мого, щоб мій ввесь смуток упав на нього. Чуб. V. 358. я ж не причиною, що болить, — не виноватъ же. я, что болитъ. Зміев. у. 2) Вина. Не можу я. пане, на инших казати, бо моя причина, — буде Бог карати. Чуб. V. 344. 3) Несчастіе, бѣда. Сталась йому причина: сіль головку розбила. Рудч. Чп. 168. Плаче, плаче сиротина по моїй причині. Мет. 463. Я з того не винен, що така причина впала. КС. 1883. III. 671. 4) Падучая болѣзнь. Причина його б'є. Щоб тебе причина кинула. Її й не сватають, бо на їй причина буває. Черниг. у. 5) Помѣшательство, порча. Ото ж моя дівчинонька, що сонна блудила: отаку то їй причину ворожка зробила. Шевч. 30. Ум. причинка. Мет. 191. Причинонька. Чуб. V. 584.
Суцільний, -а, -е. 1) Цѣльный. Драг. 5. Суцільною корою позростались. К. Іов. 93. 2) Сплошной. 3) Совмѣстный, нераздѣльный. Ой лучче нам, подружечко, суцільного пятака мати. Мил. 117.
Цілушка, -ки, ж. = окраєць. Вх. Зн. 78. Радом. у.
Черк I меж. 1) Выражаетъ движеніе рѣжущаго орудія. Підняв косу та черк себе! МВ. 2) Выражаетъ ударъ, хвать! З сим словом черк його в пику! Кв. 3) Выражаетъ хватаніе, хвать! (Собака) кабана черк за ногу і покусала. О. 1862. IV. 83. 4) Чмокъ. Венера зараз одгадала, що в добрий час сюди попала, Вулкана в губи зараз черк! Котл. Кн. 5) Выражаетъ быстрое движеніе, напр. скачекъ. А я меж старі верби та скоком на пеньок, а з пенька черк на вербу. МВ. (КС. 1902. X. 154).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУВІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.