Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безуміти

Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУМІТИ"
Бздюха, -хи, ж. 1) Родъ гриба: дождевикъ, Lycuperdon Bovista L. 2) Насѣкомое: вонючка. Ум. бздюшка.
Виклад, -ду, м. 1) Изложеніе. 2) Испражненіе. А ні ладу, а ні складу, іззіж собачого викладу. Ном. № 13066.
Гро́шик, -ка, м. 1) Ум. отъ гріш. 2) Гро́шики. Деньги. З Німеччини йде, грошики несе. Чуб. III. 287.
Зв'я́зь, -зі, ж. 1) Архитект. Связь, соединеніе. Черк. у. 2) Крѣпость, прочность. Хоч в семрязі, аби в добрі зв'язі. Ном. № 11250.
Карваш, -ша, м. Обшлагъ. Cм. закавраш.
Обрати Cм. обірати.
Позмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Сговорить (многихъ).
Полічення, -ня, с. Исчисленіе.
Темесити, -шу, -сиш, гл. Догадываться смекать. Угор.
Увігнати, ужену, -неш, гл. = угнати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.