Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безуміти

Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУМІТИ"
Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.
Закарлю́чити, -ся. Cм. закарлючувати, -ся.
Костяк, -ка́, м. = кістяк.
Мі́сно нар. = міцно. Рудч. Ск. II. 152.
Парубчиско, -ка, м. Плоховатый парень. Сякий-такий парубчиско, та й той до багачки. Грин. III. 210.
Поганяння, -ня, с. Понуканіе.
Полускати, -каю, -єш, гл. Пощелкать (сѣмячки, орѣхи) нѣкоторое время или всѣ.
Створитися, -рюся, -ришся, гл. Сотвориться. Шевч.
Хвехвер, -ру, м. Перецъ. Оце яка в мене одрижка — все хвехвер та шахран одригується. Грин. ІІ. 177.
Шапівка, -ки, ж. Шляпка у гриба. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.