Вимити, -ся. Cм. вимивати, -ся.
Відсохнути Cм. відсихати.
Злоба, -би, ж. Злоба. Чернеча злоба до гроба. У жінки злоба така люта. злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.
Лісни́чиха, -хи, ж. Жена лѣсничаго.
Лоша́к, -ка́, м. Двух- или трехлѣтній жеребенокъ, кастрированный. Горе козакові: нема сіна лошакові. Ум. лошачо́к.
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Помлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. помліти, млію, -єш, гл.
1) Обомлѣвать, обомлѣть. Моє серденько мліє, мліє, помліває. Болить животочок, все тіло помліло. Усі помліли: «Се він, — кажуть, — збожеволів».
2) Вспотѣть, обезсилѣть отъ жары. Буйволи на сонці помліли.
Притовпитися, -пимося, -питеся, гл. Подойти толпой, столпиться. Та ти не дивись, що люде притовпились: дорожче ніхто не дасть, як я.
Розсідатися, -даюся, -єшся, сов. в. розсістися, -сядуся, -дешся, гл.
1) Разсаживаться, разсѣсться. Гості розсідалися по лавках.
2) Разсѣдаться, разсѣсться. Це вже ти розсілася, а робити й годі.
3) Распадаться, распасться, лопнуть. Не їв — зомлів, наївся — розсівся. А гне Кася не всілася, вже коляса розсілася. Нехай сердиться, хоч розсядеться. Де ударить, то розсядеться й шкурка.
Роланик, -ка, м. пт. = ремез.
