Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безпутний

Безпутний, -а, -е.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПУТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПУТНИЙ"
Зашрубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завинтить.
Кондяк, -ка́, м. Дьячекъ и учитель церковной школы. А, дай Боже пану бакаляру! ти наш таки, кондяче... Маркев. 62.
Напа́дкуватий, -а, -е. Придирчивый, привязчивый.
Ніздря 2, -ри(і), ж. Мездра. Мнж. 187.
Поганіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться хуже. 2) Дурнѣть.
Пообсівати, -ва́ю, -єш, гл. Обсѣять (во множествѣ).
Пороскудлуватися, -луємося, -єтеся, гл. Растрепать себѣ волосы (о многихъ). Ото як ви пороскудлувались! Поросчісуйтесь гладенько.
Робітонька, -ки, ж. Ум. отъ робота.
Шарнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Тернуться. Взяла свиня, шарнулась об хлів, а він (вовк) і впав з неї. Рудч. Ск. І. 10.
Шваха, -хи, ж. = швачка. Да казали — Маруся не пряха, її матінка не шваха. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПУТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.