Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безувірів

Безувірів, -рова, -ве Принадлежащій безувір'у. Cм. бузувірів.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРІВ"
Багти, бажу, -жиш, гл. = багати. Желех.
Пелька, -ки, ж. Глотка. Напекла стара моя такого хліба, що і в пельку не лізе. Кобеляк. 7. П'ять літ роблю на чужу пельку. Г. Барв. 321.
Підгорниця, -ці, ж. 1) = підгорлиця 1. = підгорля 2. 2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло). Шух. І. 226.
Покалатати, -та́ю, -єш, гл. Позвонить; постучать въ колотушку. Покалатай трохи, а я піду в хату погріюся. Черниг. у.
Помагатися, гається, сов. в. помогти, -можеться, гл. безл. 1) Приносить, принести пользу, оказать дѣйствіе, сдѣлаться лучше (о здоровьѣ). Неначе й помылось. Шевч. 2) Съ отрицаніемъ: не помогать, быть безполезнымъ, напраснымъ. Не просись, каже, не поможеться. Рудч. Ск. І. 18. От лаяла і плакала, та нічого не помоглось. Рудч. Ск. II. 59. Годі, каже, бабусю, плакати: не поможеться. МВ. І. 154.
Потектися, -чу́ся, -че́шся, гл. Уйти. За панчиком-пройдисвітом потеклась світами. Млак. 106. Німці пошваркотіли та й потеклися. Федьк.
Пощибати, -ба́ю, -єш, гл. Отряхнуть. На високій полонині пощибана роса: ба, кто єї да пощибав? Білявиця боса. Гол. II. 454.
Природно нар. Естественно.
Рідота, -ти, ж. Жижица. Константиног. у.
Щенюк, -ка, м. = щеня 1, 2. Вх. Пч. II. 5. Вх. Зн. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУВІРІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.