Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безпробудний

Безпробудний, -а, -е. Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПРОБУДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПРОБУДНИЙ"
Бур'Ян, -ну, м. Сорная трава. Чуб. V. 670. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. ІІІ. 38. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллям-бур'яном, усяким квітом. Н. п. Ум. бур'янець, бур'янчик. Чуб. V. 1034. Ув. бур'янюка.
Дра́нець, -нця, м. Оборванецъ.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Клепак, -ка, м. Доска, которую сапожникъ кладетъ къ себѣ на колѣни и разбиваетъ на ней молоткомъ кожу. Вас. 161.
Льоно́к 2, -нку, м. 1) Ум. отъ льон. 2) Раст.: a) Linaria vulgaris. ЗЮЗО. І. 126. б) Linum catharticum. ЗЮЗО. І. 126.
Поганюга, -ги, ж. Ув. отъ погань.
Семірка, -ки, ж. Полотно, тканое въ семь пасмъ.
Тижбір, -бора, м. Пестъ къ ступкѣ. Фр. Пр. 15. Носиться, як баба з тижборьом. Фр. Пр. 14.
Товкачів, -чева, -ве Относящійся къ песту. товкачеве вознесеніе. Шутливый отвѣтъ спрашивающему: какой праздникъ, особенно, если въ дѣйствительности праздника нѣтъ. Грин. I. 214.
Травянець, -нцю́, м. Раст. Carthusianorum L. І. ЗЮЗО. І. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПРОБУДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.