Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безумниця

Безумниця, -ці, ж. Женщина неразумная, глупая, безумная. Въ пѣсняхъ какъ эпитетъ слову улиця. (Мѣсто увеселеній молодежи). Ой ти, улице, ти, безумнице, що по тобі ходити? Грин. ІІІ. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУМНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУМНИЦЯ"
Аже́ = Адже. Аже ти не забув, Трохиме... О. 1861. V. Ніс. 66. Аже ж і в тебе, тривай, була мати: не вовчиця тебе на світ породила. К. ЧР. 246.
Атако́вувати, -вую, -єш, сов. в. атакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Атаковывать, атаковать, нападать. Нас і кошового і всю славну Січ атакував. Скальковск.
Відпихати, -хаю, -єш, сов. в. відіпхнути, -ну, -неш, гл. Отпихивать, отпихнуть, отталкивать, оттолкнуть. Відіпхнув срібний човник золотим весельцем. Рудч. Ск. II. 39.
Ляхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Жить какъ поляки.
Ме́льничка, -ки, ж. Жена мельника. Ой мельничко, круподерничко, позич мені ступки, обідрати крупки. Грин. III. 654.
Нежурбливий, -а, -е. = нежурливий. Веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38.
Незлагіодний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Порозбріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбреха́тися, но во множествѣ.  
Учар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476. Cм. увчар.
Цвист, -ту, м. Одна пара нитей основы (у ткача). Вас. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУМНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.