Волочитися, -чуся, -чишся, гл. Таскаться, скитаться, шляться. По світу волочусь. Казав мені батько, щоб я оженився, по досвітках не ходив, та й не волочився. копійка волочиться (у кого). Есть деньги.
Гольтіпа́, -пи́, ж. соб. = Голота. Іще там єсть до півдесятка (війська), но дріб'язок і гольтіпа.
Загріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. загребти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Загребать, загрести. І кури б загребли, если б не ратував. 2) Сгребать, сгресть. Огонь каже: загреби мене.
Затіни́ти Cм. затіняти.
Їхній, -я, -є. = їх. Стає їм (звірам) їхнього розуму тільки на те, щоб вимостити гарне кубельце. Перейшов у їхню віру.
Косарка, -ки, ж.
1) Сѣнокосильная машина.
2) мн. = косарик 2.
Повеселити, -лю́, -лиш, гл. Порадовать. Не повеселила ти нас, живучи з своїм Василем.
Повинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = повинуватися. Та призналась і повинилась їй.
Спачка, -ки, ж. = сплячка.
Сягонути, -ну, -неш, гл. То-же, что и сягнути, но выражаетъ большую силу дѣйствія. І сягонеш умом до його правди.
