Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безпутній

Безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПУТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПУТНІЙ"
Вибавлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вибавитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Избавляться, избавиться, спасаться, спастись. 2) Выводиться, вывестись, уничтожаться, уничтожиться.
Ґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґуля.
Корчомка, корчо́мочка, -ки, ж. Ум. отъ корчма.
Кочедижник, -ка, м. = папороть. «Въ Ивановскую ночь разцвѣтаетъ красно-огненный цвѣтъ папоротника, онъ еще называется кочедижником». Чуб. III. 196.
Куватися, кую́ся, -є́шся, гл. Коваться. Не кується, дак плещеться. Ном.
Напува́ння, -ня, с. Напаиваніе.
Нурець, -рця́ м.? Животи. Шух. 22.
Площа, -щі, ж. = площина.
Рабований, -а, -е. Награбленный.
Сплавник, -ка, м. Плотовщикъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПУТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.