Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безпутній

Безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПУТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПУТНІЙ"
Гні́сті, -тів, мн. = нігті. О. 1861. XI. Св. 62.
Жере́цький, -а, -е. Жреческій.
За́руб, -ба, м. = зарубка. Шух. І. 171.
Кишенька, -ки, ж. Ум. отъ кише́ня.
Паросток, -тка, паросточок, -чка, м. Ум. отъ парост.
Перегоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. перегорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Перегорать, перегорѣть. Прикілок перегорить надвоє. Грин. І. 70.
Погаятися, -гаюся, -єшся, гл. Помедлить, помѣшкать.
Порудіти, -ді́ю, -єш, гл. Порыжѣть.
Ретельний, -а, -е. Аккуратный, точный. Подольск. г.
Роздушити, -шу́, -шиш, гл. Раздавить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПУТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.