Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безпутній

Безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПУТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПУТНІЙ"
Ара́ші, -шів, м. мн. Дышло воловье у двухколесной арбы. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36. Cм. II. Ариш.
Гу́сельня, -ні, ж. = Гусельниця. Подольск. г.
Зрадити Cм. зраджати.
Нахаба, -би, ж. 1) Бѣда, напасть. От, відкіля ся нахаба на мене! 2) Нахальство.
Пообливати, -ва́ю, -єш, гл. Облить (во множествѣ). Пустували біля криниці, та бач як одна одну пообливали. Славяносерб. у.
Причісувати, -сую, -єш, сов. в. причесати, -чешу, -шеш, гл. Причесывать, причесать. Да прийди додому, головку причешеш. Чуб. V. 678.
Середохресний, -а, -е. Крестопоклонный. Ном. № 423. ХС. І. 75. Середохресний понеділок, тиждень.
Старка, -ки, ж. 1) Водка-старка. 2) Пѣнка, пленка на кипяченомъ молокѣ.
Хоркотливий, -а, -е. = гаркавий. Вх. Уг. 273.
Чинбарство, -ва, с. Кожевничество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПУТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.