Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безталанний

Безталанний, -а, -е. Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Шевч. Мої безталанні діточки. Стор. І. 20. Коли мене уродила безталанна мати. Чуб. V. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗТАЛАННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗТАЛАННИЙ"
Ат! меж. для выраженія нетерпѣнія, неудовольствія: ахъ, оставь! Перестань! Та ну бо роскажи! — Ат, одчепись!
Буйний, -а, -е. 1) Крупный. Бачте, яка буйна (картопля)! Г. Барв. 428. Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Радом. у. Ученик нехай читає тілько буйну печать. К. Гр. 15. Буйний дощ. 2) Рослый (о растеніяхъ). Уродило жито високе, буйне. Чуб. III. 399. Шумить буйна нива. Рудч. Чп. 104. Буйна трава поросла. 3) О почвѣ: жирный. Буйна земля. Хотин. у. 4) Сильный, буйный. Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филенку спильна поглядає. Мет. 77. Із-за гори буйний вітер віє. Мет. 27. 5) Буйный. Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Пѣсн., Ум. буйненькій, буйнесенький. Аж де взявся буйненький вітрець. Чуб. ІІІ. 301.
Гуля́льня, -ні, ж. = Гульбище. Він був на гуляльні з нами: там було багато парубків і дівчат. Екатер. у.
Нагля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = наглити.
Обахта, -ти, ж. Гауптвахта.
Підкушувати, -шую, -єш, сов. в. підкуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Се був панич хороший, повний, чорнявий, красний, сладкомовний, що й мачуху був підкусив. Котл. Ен. IV. 69. Підкушують людей на гріх. Грин. II. 154. Біда польку підкусила, пішла полька за русина. Грин. III. 314.
Поодп.. Cм. повідп..
Проворіття 2, -тя, с. Просѣка, промежутокъ между двумя лѣсами. Черк. у.  
Третяк, -ка, м. 1) Животное, которому три года. Марець третяку бику ріг зломить. Ном. № 413. 2) Третій по времени рой изъ стараго улья. Це вже нема що: з третяка не буде пуття. Подольск. г. 3) Трехсаженный отрубокъ древеснаго ствола. Шух. І. 177. 4) Младшій пастухъ при чабані и личмані. Черном. 5) Родъ колѣна въ танцѣ. Під дудку била третяка. Котл. Ен. І. 19. Мов літав і не торкався до землі ногами. Гоп! гукав у боки взявшись, сипав третяками і навприсядки пускався й колесом крутився. Мкр. Н. 30. зубами третяка вибивати. Дрожать такъ, что зубъ на зубъ не попадаетъ. О. 1862. IV. 88. 6) Порода чеснока. Вас. 204. Ум. третячо́к. Бичок-третячок. Ном. № 10211.
Удовбувати, -бую, -єш, сов. в. удовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Вдалбливать, вдолбить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗТАЛАННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.