Зава́жити Cм. заважувати.
З'ї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Изъѣздиться. Був кінь та з'їздився. Не тілько що, але й зелізо з'їздиться.
Кури, -рей, мн. отъ кур и кура.
Навпісля́ нар. Впослѣдствіи; потомъ, послѣ. Навпісля чую — мій пан аж заслаб. Навпісля дає вона молодому два хліби.
Накупа́тися II, -па́юся, -єшся, гл. Накупаться. Син купається, не накупається.
Пити, п'ю́, п'єш, гл.
1) Пить. Хто п'є, той і ллє. Ой пий, мати, тую воду, що я наносила.
2) Пить, пьянствовать. Ой п'є Палій, ой п'є Семен, із ніг ізвалився.
Позатирати, -ра́ю, -єш, гл. Затереть (во множествѣ). Позатирай оте, що поналивала.
Поплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать, покрыть пятнами.
Успішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. успіши́тися, -шуся, -шишся, гл. Успѣвать, успѣть. Утішайсь поперед за неї сказати: тпру! Аби втішився вхопити. Не втішилось Бондарівні пісеньки співати.
Утечи, -чу, -чеш, гл. = утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи.