Джеркота́ти, -кочу́, -чеш, джеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Джерґотати. Яка мальована та штучна птиця! вертиться, джеркотить, по дереву скака. Все тямлють, джеркотять, як гуси по німецьки. Жиди джеркочуть тілько та дурять людей хрещених.
Зачина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зача́ти, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. То ж козаки із ляхами пиво варить зачинали. Дума. Зачало світати. Як приїхав приймачище, зачав тещу бити. 2) Начинаться. Як зачинає звада, не поможе й рада.
Ловійво, -ва, с. Ловля, ловитва.
Мі́сяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Із-за хмари, з-за байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Ой місяцю-місяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. що-місяця. Ежемѣсячно. московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ум. місяченько, місячно, місячок. Ой місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна.
Перепродувати, -дую, -єш, сов. в. перепро́дати, -даю, -єш, гл.
1) Перепродавать, перепродать.
2) Барышничать, торговать. Взялось то сим, то тим перепродувати. Накупить рублів на 10 усякого краму, та й перепродує москалям.
Привчати, -чаю, -єш, сов. в. привчити, -вчу, -вчиш, гл. Пріучать, пріучить.
Раглик, -ка, м. Насѣк. Lucanus cervus, жукъ-олень.
Реторика, -ки, ж.
1) Риторика.
2) Учебникъ риторики. Плюнь на свої реторики й альвари.
3) Пятый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій.
Умниця, -ці, ж. Умница. Умница, хвалить вен улиця.
Щебетливість, -вости, ж. Болтливость.
