Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безприпорий

Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПРИПОРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПРИПОРИЙ"
Жура́х, -ха, м. Испорченное жу́ра. Cм. журашин. АД. II. 63.
Кулястра, -ри, ж. Молоко коровы, только что отелившейся. Шух. І. 213.
Люльок, -лька, м. Раст. Hyosciamus niger. Лв. 99.
Моли́ти, -лю́, -лиш, гл. Молить. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила. Мет.
Надмі́рунар. Чрезмѣрно.
Новорочник, -ка, м. Альманахъ. Сніп, український новорочник. Зкрутив Александр Корсун. Рік первий. Харьк. 1841.
Трухлявина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухлявинка.
Уліжний, -а, -е. Удобный для лежанія.
Умістити, -ся. Cм. уміщати, -ся.
Цурпалок, -лка, м. = цурупалок. Черк. у. Ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПРИПОРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.