Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безприпорий

Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПРИПОРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПРИПОРИЙ"
Безрога, -ги, ж. Свинья. Подольск. г. Галиц.
Гиллякуватий, -а, -е. = гіллястий Прийдеш у ліс, найдеш товстого дуба гиллякуватого. Грин. II. 347.
Кремпілець, -льця, м. 1) Косякъ для укрѣпленія полки. Волын. г. 2) Палка для связыванія узломъ концевъ веревки.
М'я́ло и мня́ло, -ла, с. 1) Деревянный песть. Як ухвачу м'яло, виб'ю тобі зуби. Чуб. V. 696. 2) Мямля.  
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Попередень, -дня, м. Дощечка, соединяющая головки двухъ полозьевъ въ саняхъ. Сумск. у.
Постукотіти, -чу, -чеш, гл. Постучать.
Прилютувати, -ту́ю, -єш, гл. Припаять.
Сороколатий, -а, -е. Имѣющій 40 заплатъ, оборванный (шуточно). Ех, брате, брате сороколатий, а на мені сімсот і чотирі. Погов. Черк. у.
Фуфулиця, -ці, ж. = фуфалицяЖелех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПРИПОРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.