Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безувірський

Безувірський, -а, -е. = безувірний. Я дав їм займища на землях безувірських. К. Псал. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРСЬКИЙ"
Жеря́вий, -а, -е. Горящій, палящій, пламенный. Угор.
Лицемі́рний, -а, -е. Лицемѣрный.
Наступник, -ка, м. Преемникъ.
Опійство, -ва, с. Пьянство. Не було опійства, бійки, лайки. О. 1861. VII. 4.
Поверх 2, -ху, м. 1) Поверхность. 2) Этажъ. На п'ятий поверх свій як мога поспішили. К. Дз. 147.
Правотитися, -чуся, -тишся, гл. = правуватися. Відобрала пелеханя сокола від мене. Відобрала, відобрала, не є што любити, щі би мі ся з пелеханев сім раз правотити. Гол. IV. 506.
Сівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣвать. Будем лани сівати. Чуб. V. 981.
Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.
Цісарик, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
Шпиця, -ці, ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУВІРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.