Братаничка, -ки, ж. = братанка.
Гряни́ця, -ці, ж. Граница. Біля гряниці не впада будувать світлиці. Турецькі гряниці. Пішли хлопці за гряницю, що ми їх кохали. Ум. Гряни́чка, гряни́ченька. А по той бік гряниченьки француз наступає.
Жере́цький, -а, -е. Жреческій.
Ме́рва, -ви, ж. 1) Мятая, тертая негодная солома. На городі мерва. 2) Дрянь, негодное. 3) мн. = морва.
Наобри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣсть.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. А голова никне набік, никне. Никнув аж до землі з туги.
Оситній, -я, -є. Достаточно давній. Оситня пора сватати, а й досі не побрались.
Псуватися, псую́ся, -єшся, гл. Портиться. Як снасть псується, то чоловік ума береться. А псується у вас картопля.
Ростич, -чі, ж. = ростіч. Як звалять одного, другого запорожці, так хто оставсь — у ростич.
Скіпа, -пи, ж. Щепка. Висох як скіпа. Ум. скіпка, скіпочка. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться. Скіпочку засвітила.