Греча́ний, -а, -е. 1) Гречневый. Гречана каша сама себе хвалить. Вари лишень гречані галушки. Наказа́в три мішки́ греча́ної во́вни. Пустяковъ, небылицъ наговорилъ. 2) О медѣ: собранный пчелами съ гречи. Давай, діду, меду!.... Пішов, одрізав йому забоцень такого вже гарного, гречаного. 3) О лошадиной масти: по бѣлой шерсти коричневыя пятнышки. Гречаний кінь.
Дого́їти, -го́ю, -їш, гл. Долѣчить, заживить рану, нарывъ и т. п.
Зага́ювати, га́юю, -єш, сов. в. зага́яти, -га́ю, -єш, гл. Задерживать, задержать. Щоб не загаять тебе, а я ще піду коня запрягать. — Постривайте, каже, я напою воли, а тоді й вам витягну. — Ви ж мене загаєте. Я перш собі витягну.
Заручи́ти, -ся. Cм. заручати, -ся.
Лю́тно нар. Морозно съ холоднымъ вѣтромъ. Лютно на дворі.
Порознімати, -маю, -єш, гл. То-же, что и розняти, но во множествѣ.
Прозорчастий, -а, -е. = прозорий. Прозорчаста вода.
Розгонити, -ню, -ниш, гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить.
Сітянка, -ки, ж. Плохая, рѣдкая ткань. Пресвята Покровойко, покрий мою головойку яков таков сітянков, няй зістану христянков. Старомиск. у. въ
Туркатий, -а, -е. — віл. = турко.
