Бубарчук, -ка, м. = байстрюк.
Буймистрія, -рії, ж. = бурмистрова? Ніхто не вгадає, хто в нас коровай бгає: чи з села селяночка, чи з міста міщаночка, чи з Київа буймистрія.
Верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ.
Нако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. накоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Прикатываться, прикатиться на извѣстное мѣсто; наваливаться, навалиться; набираться, набраться. Сказала: «рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись, дерево!». От як сказала вона, так тут як зачало рубаться, котиться, складаться, — така купа накотилась... велика! Рубали дубину, дак дуб і накотився йому на ногу і потрощив у прах. 2) Набрасываться, наброситься съ укорами, бранью. Як вернувся додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люде з грішми та почав піячити!..
Позатопляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Затопить водою (во множествѣ). Не клади гнізда у вершині Дністра: у вершині Дністра вода прибуває, вона тобі жалю понаробляв, вона твої дітки позатопляє.
2) Затопить (печи).
Понагачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и нагатити, но во множествѣ.
Попереплутувати, -тую, -єш, гл. Перепутать (во множествѣ).
Посмішка, -ки, ж. Насмѣшка. Це... посмішка з мене.
Роскобіжкати, -каю, -єш, гл. Раздобыть.
Шморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Дергаться (о веревкѣ, напр.).
