Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безстидник

Безстидник, -ка, м. Безстыдникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСТИДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСТИДНИК"
Груку́чий, -а, -е. Стучащій. МВ. ІІІ. 124.
Зять, -тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Мет. 72. Ум. зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485.
Ізж.. Cм. зж.
Навиднаці́, навидноті́ и навидноці́, нар. На виду, на открытомъ мѣстѣ; на свѣтѣ. На що ти поставив у потемку? постав на виднаці, на вікні, абощо. Канев. у. Та покинули навидноті: хто не йде, всякому видно, шо шось лежить. Харьк. г.
Наї́сти, -ся. Cм. наїдати, -ся.
Обділити Cм. обділяти.
Потерчук, -ка, м. = потерча. Вх. Зн. 54.
Розоратися, -рю́ся, -решся, гл. Увлечься паханьемъ.
Сковзький, -а́, -е́ Скользкій. У Марисі сковзький двір, не втримаєся ворон кінь. О. 1862. IV. 25.
Чупринка, чупринонька, чуприночка, -ки, ж. Ум. отъ чуприна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗСТИДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.