Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безталанник

Безталанник, -ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗТАЛАННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗТАЛАННИК"
Бистрити, -рю, -риш, гл. Быстро, стремительно течь. Вода бистрить. Радом. у.
Зди́бочки, -чок, ж. мн. Употребл. въ выраженіи: на зди́бочках ходи́ти. Ходить на пальцахъ. Як спить, то ходять на здибочках. Г. Барв. 441.
Здиви́тися Cм. здивлятися.
Кахкати, -каю, -єш с. в. кахнути, -хну, -неш, гл. Кричать (объ уткѣ). На морі качки кахкали. Мнж. 56. Кахнула утка — на морі чутка. Ном. № 290.
Несогірший, -а, -е. = незгірший. Угор.
Орлячий, -а, -е. Орлиный. Клек орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.
Оселедець, -дця, м. 1) Сельдь. Хоч посолонцювати оселедцем. Ном. № 12121. 2) Хохолъ, пукъ волосъ на выбритой головѣ. Чуб. VII. 412. Знати їх (запорожців) було... по довгому оселедцю з-під шапки. К. ЧР. 261.
Офірувати, -рую, -єш, гл. = охвірувати. Чуб. ІІІ. 376.
Скінчення, -ня, с. = скінчання. Єв. Л. XIV. 28.
Фіякр, -ра, м. Фаэтонъ, фіакрь. Запрягают коні до фіякру. Гн. І. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗТАЛАННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.