Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безталанник

Безталанник, -ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗТАЛАННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗТАЛАННИК"
Гри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Ном. № 9449. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче — голубчику, не буду до віку з тобою гризтись. Рудч. Ск. II. 133.
Жовтоли́ций, -а, -е. Желтолицый.
Конвой, -во́ю, м. Конвой. Руки і ніжки закують в кайдани, конвоєм приведуть. Чуб.
Кошлання, -ня, с. Взъерошиванье (волосъ, шерсти).
Обійти, -ся. Cм. обіходити, -ся.
Однакий, -а, -е. = однаковий. Я однакий, мамо, не змінився. Федьк.
Оклепок, -пка, м. = оклепанець. Вх. Зн. 43.
Пожарний, -а, -е. Пожарный. Так само, як смоки, роблять пожарні труби. Ком. II. 75.
Степно нар. Достаточно степи, много степи. У нас було степно. Херс. г.
Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь? Ном. № 13356.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗТАЛАННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.