Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безталанник

Безталанник, -ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗТАЛАННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗТАЛАННИК"
Грудни́на, -ни, ж. = Грудина. Груднину так собі одкрила. Котл. Ен. V. 17.
Дряпі́жство, -ва, с. 1) Хищничество, грабительство. 2) Лихоимство, взяточничество.
Здобаритися, -риться, гл. безл Случиться. Вх. Лем. 419.
Каниця, -ці, ж. 1) Дѣтская игра съ камешками. Желех. 2) Раст. Chrysanthemum leucanthemum L. Вх. Зн. 23.
Курвій 2, -вія, м. = курваль. Желех.
Наплавни́й, -а́, -е́ Пловучій. Наплавний млин, міст. КС. 1883. IV. 743.
Обшмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалити.
Особа, -би, ж. 1) Особа, лицо. 2) Лицо св. Троицы. К. Гр. 81.
Півня, -ня́ти, с. Птенчикъ, пѣтушокъ. Ум. півня́тко.
Попересилати, -ля́ю, -єш, гл. Переслать (во множествѣ).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗТАЛАННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.