Виживати, -ва́ю, -єш, сов. в. вижити, -живу, -веш, гл.
1) Проживать извѣстное время. Сяк-так, аби вижити.
2) Нажить. Жила в батька не рік, не два, не вижила добра.
Визнаття, -тя, с. = визнання. Уростав з того визнаття гнів його на Галю. По його ви знаттю стала громада радитись, що робити.
Вимочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вимочитися, -чуся, -чишся, гл. Вымачиваться, вымочиться.
Де́ржівно́, -на́, с. 1) = Держално. 2) Часть мотовила. 3) Часть ботелева. 4) = Держак 2.
Зглеві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться слизистымъ. Сир зглевів. Cм. сня діти.
Ковач, -ча, м. = коваль.
Перестановити Cм. перестановляти.
Струпливий, -а, -е. Покрытый струпьями.
Штама, -ми, ж. Стволъ, стебель растенія.
Щадний, -а, -е. = ощадний.
