Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безсумлінник

Безсумлінник, -ка, м. Безсовѣстный человѣкъ. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСУМЛІННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСУМЛІННИК"
Ду́лечка, -ки, ж. Ум. отъ дуля.
Кружкома нар. Кружкомъ, въ кружекъ. Посідали кружкома. О. 1862. VIII. 18.
Любо́та, -ти, ж. Наслажденіе, удовольствіе. Любота глянути на молодят, як вони гарненько живуть укупці.
Овечина, -ни, ж. Овечье мясо. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять. Новомоск. у.
Полоник, -ка, м. 1) Разливная ложка, большая ложка. Шух. І. 250. Замішався, як полоник межи ложками. Ном. № 7936. 2) Головастикъ.
Пошандибити, -бить, гл. безл. Посчастливиться, повезти. Переясл. у.
Таскання, -ня, с. Тасканіе. Шейк.
Тереш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.
Уклопочаний, -а, -е. Озабоченный.
Улегчати, -чаю, -єш, сов. в. улегчити, -чу, -чиш, гл. Облегчать, облегчить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗСУМЛІННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.