Виполювати 2, -люю, -єш, сов. в. виполоти, -лю, -леш, гл. Выпалывать, выполоть. Заходивсь коло того проса.... виполов його гарно.
В'ючити, -чу, -чиш, гл. Вьючить. Все що треба, в'ючили на коней.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Млин на два камені. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Бодай пани при дорозі каміньчики били.
Капарство, -ва, с.
1) Жалкая жизнь.
2) Плохая работа.
Машини́стий, -того, м. Машинистъ.
Нудьгувати, -гую, -єш, гл. = нудитися.
Позбовтувати, -тую, -єш, гл. Взболтать (во множествѣ).
Попона, -ни, ж. Попона. Червоні попони, червоні сідла.
Тятива, -ви, ж. Тетива. Наготує лук до бою, тятиву тугу натягне. Лука він натягне золотого і трепетну стрілу на тятиву наложить.
Угриза, -зи, ж. = згриза.
