Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безупинно

Безупинно нар. Безостановочно, безпрерывно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУПИННО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУПИННО"
Аса-ля! меж. Крикъ для отогнанія свиней. Шейк.
Брунькати, -каю, -єш, гл. = бринькати 3. Шапувал давай брунькать. Мнж. 109.
Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
Випитування, -ня, с. Разспросы, развѣдываніе, вывѣдываніе.
Клебанка, -ки, ж. = клебаня.
Лені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = леліти. На калину вітер віє, калина леніє. Мет. 41. Леніла вода, леніла. Чуб. III. 162.
Мура́ль, -ля, м. = муравель. Вх. Лем. 436.
Напо́тім нар. Послѣ, на послѣ.
Таріль, -реля, м. Блюдо; тарелка. Шух. І. 308, 251. Таріль точений. Гол. IV. 6. Ум. тарілець, тарільчик. АД. 1. 34.
Штундовий, -а, -е. 1) Относящійся къ штундѣ. Желех. 2) = штундарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУПИННО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.