Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дівця

Ді́вця, -ці, ж. = Дівчина. У мене гарна дівця. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЦЯ"
Бредзелія, -лії, ж. = брезелія. МУЕ. ІІІ. 43.
Керлиба, -би, ж. = сиворотка. Шух. І. 213.
Кремениця, -ці, ж. Раст. Petasites officinalis. Шух. І. 22.
Назрива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Нарвать. Хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.
Односердя, -дя, с. Единодушіе, согласіе.
Орапник, -ка, м. = гарапник. Козелец. у.
Полусеток, -тка, м. ? Накупив шість полусетків полотна. Драг. 336.
Порозставлятися, -ля́юся, -єшся, гл. = порозставляти. По всій хаті з горшками та з мисками порозставлялася. А ну лиш поприймай хоч трохи. Черниг.
Роздичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла. Черк. у.
Хамудь, -дя, м. = мудь 1. Вх. Зн. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.