Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безувір

Безувір, -ра, м. 1) Невѣрный, басурманъ. К. ЦН. 271. 2) Злой, безсердечный человѣкъ. Cм. бузувір.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІР"
Бідняство, -ва, с. = бідність = біднівство. Дома він кинув таке бідняство, а застав — уже ї всьо. Гн. II. 174.
Двужо́н, -на, м. Двоеженець. Мир. ХРВ. 11.
Джо́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Чуб. VII. 575.
Заблу́да, -ди, об. Заблудившійся.  
Посюх, -ха, м. Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Просвіщатися, -щаюся, -єшся, гл. 1) = просвічатися. 2) Свѣтить. Ти, місяцю, просвіщайся. Мет. 76.
Розбайоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расходиться, разозлиться. От як розбайорився. Ном. № 3415.
Смирнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться смирнѣе.
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Шептання, -ня, с. Шептанье, шепотъ. Учувалося тихе Хведорове шептання. Мир. Пов. І. 159. Ум. шептаннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.