Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безувір

Безувір, -ра, м. 1) Невѣрный, басурманъ. К. ЦН. 271. 2) Злой, безсердечный человѣкъ. Cм. бузувір.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІР"
Гиверень, -рня, м. = иверень. Кінь так біжить, що аж гиверні летять з під ніг. Черк. у.
Голоснійшати и голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча. Левиц. І. 339.
Деме́нний, -а, -е. Рулевой.
Зі́мно 2 нар. Холодно.
Кириня, -ні, ж. Прозваніе водки. Желех.
Неспроможний, -а, -е. Не имѣющій возможности, не въ состояніи, несостоятельный.
Промашка, -ки, ж. Значительное разстояніе для прохожденія, большая проходка. До Василькова звідсіль добра промашка. Рк. Левиц.
Слинка, сли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ слина.
Точно нар. Точно.
Туртус, -са, м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить. Драг. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.