Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безувір

Безувір, -ра, м. 1) Невѣрный, басурманъ. К. ЦН. 271. 2) Злой, безсердечный человѣкъ. Cм. бузувір.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІР"
Корода, -ди, ж. Сильно сучковатое дерево. Шух. І. 176.
Косиня I, -ні́, ж. Кривая линія, кривизна. Наша межа йде рівно, а далі косинею, а від косині знов рівно. Донск. обл. Міусск. окр.
Кроватонька, -ки и кро́ваточка, -ки, ж. Ум. отъ кровать.
Кугик, -ка, м. = сова, Athene noctua. Вх. Лем. 429.
Покрасти, -краду, -деш, гл. Покрасть. Каня ся закрала, курчаток покрала. Чуб. V. 1124.
Похилисто нар. = похило.
Рамінник, -ка, м. Кожаный поясъ. Вх. Зн. 58. Cм. ремінник.
Семірка, -ки, ж. Полотно, тканое въ семь пасмъ.
Торбоноша, -ші, ж. Носящій торбу.
Чала! меж. Крикъ на лошадей: но! Балтск. у. Cм. ча.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.