Бормотати, -чу́, -чеш, гл. я пр. = бурмотати и пр.
Висівчаний, -а, -е. Изъ отрубей сдѣланный.
Їдання, -ня, с. Ѣденіе. Трепав з роботи, з сухоти, з їдання.
Латер, -тра, м. Куча дровъ, кубическая сажень дровъ.
Ли́хо, -ха, с. 1) Бѣда несчастіе; горе. Не шукай лиха, — само тебе знайде. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Аби танцювати вмів, а робити й лихо навчить. Кожна людина своє лихо носе. Через тебе і я буду у лисі. Хто не знає закохання, той не знає лиха. hа лихо. Ha бѣду. вдарити лихом об землю. Стряхнуть съ себя горе. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. лихом зануди́лось. Охватила сильная тоска. лиха набіжиш. Будетъ тебѣ бѣда. лиха набратись. Испытать горе. Так то й добуть, лиха не набравшись! лихо спіткало. Случилось несчастіе. лихом торгувати. Эксплоатировать несчастіе. 2) Зло. З письменних все лихо встає. Піп людей карає, а сам лихо робить. Лихо коїти. Ум. лишко, лишенько, лишечко. оце ли́шко! Вотъ бѣда! Лишко тяжке! Заграй мені, дуднику, на дуду, — нехай своє лишенько забуду! Ох лишечко! Хтось іде!
Наслідувач, -ча, м. Подражатель.
Перехресниця, -ці, ж. Часть самотоки. (Cм.).
Пещота, -ти, ж. Нѣга, сладострастіе.
Ринути, -ну, -неш, гл. Сильно течь. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. Переносно о людяхъ: валить толпой. До сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають.
Токмачка, -ки, ж. У сапожниковъ: инструментъ для приглаживанья каблука.
