Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безстаточно

Безстаточно нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно. КС. 1883. II. 470.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСТАТОЧНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСТАТОЧНО"
Брехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брехати. 1) Соврать. Можна і брехнути. Котл. Н. П. 358. 3) = гавкнути. Телята ревнули, собаки брехнули. ХС. ІІ. 195.
Вх... Cм. ух....
Гидолів, -лова, -ве Гидолів син. Ном. № 3567.
Засклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Вывести сводъ. 2) Запереть, замкнуть, заключить. 3) Закрыть плотно. Ми воду так засклепили (у водянці). Александров. у. 4) Окаменить, сдѣлать твердымъ. Засклепило, що не можна орати. Камен. у.
Капкач, -ча, м. Деревянная крышка къ котлу. О. 1862. V. Кухар. 38.
Марко́та, -ти, ж. Тревога, безпокойство; дурное расположеніе духа.
Наз'їзди́тися 2, -джу́ся, -д́ишся, гл. Съѣхаться многимъ. Желех.
Нама́мрати, -раю, -єш, гл. Нащупать. наманити. Cм. наманювати.
Параван, -ну, м. Ширмы.  
Туриця, -ці, ж. 1) Самка тура. Шейк. Вх. Пч. II. 5. Мил. 162. 2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Могил. у. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид. Черном. 3) Вотря, мелкія частицы дерева, выпадающія при сверленія. Волч. у. (Лобод.). 4) Раст. a) Echinospermum lupulla. Мнж. 193. б) Xanthium strumarium. Лв. 102.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗСТАТОЧНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.