Блювака, -ки, об. Страдающій рвотой.
Вихолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. вихолодитися, -джуся, -дишся, гл. Остывать, остыть.
За́сувка, -ки, ж. 1) Задвижка. 2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. 230. 3) Часть ри́ток (Cм.)
Збуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. збу́рити, -рю, -риш, гл. 1) Разорять, разорить, разрушать, разрушить, повалить. Мов городи, що ти збурив, пам'ять його зникла. 2) Волновать, взволновать, возмущать, возмутить. Та дума блискавкою мигнула в його голові, збурила всю кров.
Лю́дяність, -ности, ж. 1) Гуманность. 2) Привѣтливое обращеніе, соединенное съ душевной добротой.
Погострити, -рю́, -риш, гл. Поострить.
Сивоусий, -а, -е. Сѣдоусый. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий. Співак сивоусий.
Споможність, -ности, ж. = спроможність.
Торохтіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постукивать, стучать, громыхать, гремѣть. Не тупочуть коні, не торохтять коляси. Торохтів бубон. Чую, щось торохтить у вікно. Дощ по залізу торохтить. 2) Болтать. Торохтить, як вітряк. За те розумний чоловік. Живе тихесенько ввесь вік, не торохтить і не гукає.
Удар, -ру, м. Ударъ. Завтра вже недолі злої звалить тебе вдар.
