Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безумний

Безумний, -а, -е. Неразумный, глупый, безумный. Дурна тая, безумная дівонька, що полюбила п'яниченьку старого. Чуб. V. 599.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУМНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУМНИЙ"
Вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся). АД. І. 16, 25.
Гладунка, -ки, ж. = гладун 2. Вх. Пч. II. 16.
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Закопи́рчувати, -чую, -єш, гл. = закопилювати.
Затрясти, -су́, -се́ш, гл. Затрясти. Його трясця затрясе. Стец. 42. Дух затряс ним. Єв. Мр. IX. 20.
Знадтом нар. Слишкомъ. Узяв п'ятнадцять кіп знадтом з десятини. Нволынск. у.
Моска́льчик, -ка, м. Ум. отъ москаль.
Норовливий, -а, -е. = норовистий.
Подогледжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Досмотрѣться (о многихъ). Сокотухи наші до всього подогледжувались. Г. Барв. 16.
Шаєчка, -ки, ж. Ум. отъ шайка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУМНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.