Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безпутство

Безпутство, -ва, с. Безпутство. Напротив його безпутства поставив тут людей трудящих. К. Гр. Кв. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПУТСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПУТСТВО"
Вислюга, -ги, м. Повѣса. Мл. л. сб.
Дослу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. дослужи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Дослуживаться, дослужиться. Дослужитись до великого чина. Левиц. І. 66. В кого ж ми ся, рідні браття, цього дослужили? Бал.
Дури́світка, -ки, ж. Обманщица.
Закрепи́ти, -плю́, -пиѣш, гл. = закріпити.
Лупи́рь, -ря́, м. = лупій.
Мокря́вий, -а, -е. Влажный, сырой. Земля мокрява, ще не висохла. Екатер.
Несміливий, несмілий, -а, -е. Несмѣлый.
Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать. Левиц. І. 127.
Сітнити, -тню, -ниш, гл. О дождѣ: накрапывать, моросить. Вх. Уг. 267.  
Углиб нар. Въ глубину.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПУТСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.