Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безум

Безум, -му, м. Безуміе. К. МХ. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУМ"
Зазоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Досадить. Ти зазолив мені. Н. Вол. у.
Зільни́ця, -ці, ж. = жлукто. Камен. у.
Лазниця, -ці, ж. Банщица. Ум. лазни́чка.
Лупі́ж, -жу, ж. Куски дерева, съ которыхъ содрана кора. Вх. Зн.
Наклопота́тися, -почу́ся, -чешся, гл. Нахлопотаться.
Небережений, -а, -е. Неосторожный. Небереженого і чорт не стереже. Ном. № 4297.
Плеканий, -а, -е. Заботливо, нѣжно воспитанный. Уман. у.
Пов'язина, -ни, ж. 1) На хлѣвахъ: жердь вмѣсто лати. Міусск. окр. 2) мн. пов'язини. Обрядъ повязыванія новобрачной. Вх. Лем. 451.
Псярка, -ки, ж. = псяґа. Вх. Зн. 458.
Трощити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки. Чуб. 2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього. Стор. МПр. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.