Висити, -шу, -сиш, гл. Поднимать въ вышину. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити.
Гідний, -а, -е = годний. Настели мі опанчу, бо я того гідна.
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Запові́тритися, -рюся, -ришся, гл. Запропаститься.
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Ковзун, -на, м. Ползающій ребенокъ.
Міч I Cм. меч.
Перевалити, -ся. Cм. перевалювати, -ся.
Плямити, -млю, -миш, гл. Пятнать, пятнить.
Хвилювання, -ня, с. Волненіе.
