Відробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відробити, -блю, -биш, гл. 1) Отрабатывать, отработать. Чи не зорали б ви мені? Я б уже вам відробив. Иногда просто взамѣнъ работы получить что-либо. Хомина жінка одробила десь курочку і приносе додому. Одробить де пшінця або прісця та зварить кулешик. 2) При помощи волшебства уничтожать, уничтожить сдѣланное, возвращать, вернуть къ прежнему состоянію. Я поробив їх вовками, а одробити не зумію. Хто одробе мою дочку од цього, що їй пороблено, тому дарую половину царства.
Глицарь, -ря, м. Палка, которою мѣшаютъ известь въ творилѣ.
Дур, -ру, м.
1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Панський дур.
2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Дур напав від хмелю.
Колотов, -тви, ж. = колотівка.
Перійка, -ки, ж. Раст. Triticum repens.
Повимальовувати, -вую, -єш, гл. Нарисовать, написать красками, раскрасить (во множ.).
Родющий, -а, -е. = родючий. І з неволі на родющу любу землю виселяє.
Скота, -ти, ж. Логово, нора звѣриная, берлога, яма. Лисича скота. Я (вовк) скоту вирию в кущах. Гадюки під Чесного Хреста умісто збіраються у свої скоти.
Страхота, -ти, ж. = страхівя. Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер.
Упростяж нар. Цугомъ.
