Бруслина, -ни, ж. 1) Раст. a) Evonymus europaeus. б) Evonymus verrucosus. Сам було виріже нам удлища довгі та гнучкі із бруслини. Cм. бруселина. 2) Вода изъ подъ точила. Cм. бруслини. 3) Окалина, шлакъ.
Гармій, -мія, м. Обманщикъ (о евреяхъ).
Допильно́вувати, -но́вую, -єш, сов. в. допильнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Досматривать, досмотрѣть, достерегать, достеречь. Допильнуй діток моїх. Знають німці, як хутче збірати збожжя і як допильнувати його.
Засині́тися, -ні́юся, -єшся, гл. = засиніти. Сине море засинілося.
Зневолити Cм. зневолювати.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Пересердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Дід... думає: баба пересердиться. Моя мила сердиться, — таки ж вона пересердиться.
Річковий, -а, -е. Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. Річкова вода.
Укладальник, -ка, м. = кладільник.
Шульга, -ги, ж.
1) Лѣвая рука и нога. Коли пішком — то марш шульгою, коли верхом — гляди ж, правою щоб шкапа скочила вперед.
2) Лѣвша.
3) Раст. Uiskum album L.
