Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безсуперечний

Безсуперечний, -а, -е. Безспорный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСУПЕРЕЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСУПЕРЕЧНИЙ"
Верховинний, -а, -е. Вершинный, относящійся къ вершинѣ. верховинна могила = верховина-могила. Горять могили верховинні в полі. К. ЦН. 187.
Гости́нчичок, -чка, м. Ум. отъ гостинець.
Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Запомогти́ Cм. запомагати.
Ло́гво, -ва, с. = лігво. Недалеко од змієвого логва. Грин. II. 235. Я застав його на лот. Н. Вол. у.
Осятер, -тра, м. = осетер. Зірвався осятер з гака. К. ПС. 147.
Сковзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися.
Становий, -вого, м. Становой приставь. Вони були становими в одному стані. Грин. ІІ. 332.
Стеля, -лі, ж. Потолокъ. Стоїть собі.... плечима стелю підпірає. Шевч.
Сцілення, сціли́ти, сцілющий, сціляти. Cм. зцілення и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗСУПЕРЕЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.