Безладдя, -дя, с. Безпорядокъ, разладь, несогласіе, неурядица, анархія. У нас безладдя було таке що й Боже! У товаристві лад, — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє.
Гріхо́вний, -а, -е. Грѣховный, грѣшный. Гріховного пестування старе тіло просить.
Жебра́ний, -а, -е. Нищенскій, добытый нищенствомъ, выпрашиваніемъ. піти на жебраний хліб. Обнищать, сдѣлаться нищимъ. Врешті пан той пішов на жебраний хліб, а через кого? Через жида.
Здола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Одолѣть. 2) Быть въ силахъ, въ состояніи мочь. Яків усе хорів... Давно вже він не робив нічого, не здолав.
Край, краю, м.
1) Край, конецъ. Суне, суне той кухлик аж на край столу, — поки впав і розбився. До краю одежі його приторкнулись. Нема краю тихому Дунаю. Уразив він моє серце в самий край. од краю до краю. Изъ конца въ конецъ. Тому доля запродала од краю до краю, а другому оставила те, де заховають.
2) Конецъ, окончаніе. Він отто переговорив та й край, більш нічого й не промовив. Екатер. г. Край уже! більше не хочу сьогодня робити. Оце ж моєму наймитуванню край. до краю. Окончательно. Він і перш був ледащо, а як прийшов з війська, то вже до краю розлайдачився. Подольск. краю, до краю доводити. Оканчивать, приводить къ концу. Треба краю доводити, коли й де вінчати, та й весілля. Та доведу вже до краю, доведу — спочину.
3) Бортъ (судна).
4) Берегъ. На широкім Дунаю, недалеко від краю козак потопає.
5) Сторона. Ой ходімо, товаришу, да на той край помалу.
6) Край, страна, область. Ой визволи, Боже, нас всіх бідних невольників з тяжкої неволі, з віри бусурменської на ясні зорі, на тихі води, у край веселий. Тяжко-важко умірати у чужому краю. рідний край. Родина, отечество. От і виходили з Запорожжя один за одним гетьмани козацькі... супротив ворогів рідного краю. Треба рятувати рідний край.
7) Кусокъ (хлѣба). Як хліба край, то й під вербою рай.
8) Употребленное какъ нарѣчіе: а) Очень, крайне. Тут край треба грошей, а їх нема. Мені край треба продати корову, а инчу купити. б) На концѣ, на краю. Довго вони на могилі край села стояли. А думка край світу на хмарі гуля. в) Возлѣ, около, при, надъ. Котору дитину любила-кохала, — край себе не маю. Наплакала карі очі, край козака стоя. Тільки край мого серденька як гадина в'ється. По діброві вітер віє, гуляє по полю, край дороги гне тополю. Надибав дівчину край долини. Моя хата край води. Ум. краєчок, крайок. З краєчку рожево зорялося од схід сонця.
Моко́тя, -ті, ж. = мокоти́ря. Стрига-мокотя. Гиря-мокотя сидить моркотя.
Околеція, -ції, ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати.
Поштампувати, -пую, -єш, гл. Выбить штемпель.
Скелистий, -а, -е. Скалистый. (Будинки) стояли на високому скелистому шпилі.
Червонокрилий, -а, -е. Съ красными крыльями.
