Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безпросвітній

Безпросвітній, -я, -є. Непроглядный, безпросвѣтный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. безпросвітна доля — безотрадная жизнь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПРОСВІТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПРОСВІТНІЙ"
Бурлачити, -чу, -чиш, гл. = бурлакувати 1. Рудч. Чп. 11.
Верхом нар. = верхи. Не сідай верхом (на собаку). Ном. № 13396.
Зак нар. = заки.
Зронити Cм. зроняти.
Зяти, зя́ю, -єш, гл. = зяяти. Вх. Лем. 421.
Морго́вий и морґовий, -а, -е. Морговый.
Попереплітати, -та́ю, -єш, гл. Переплесть (во множествѣ).
Футрарь, -ря, м. = кушнір. Желех.
Хрущик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрущ. 2) = вергун? То курчата, хрущики, то сухарики, то що, — все, що мати для Масі набрала, щоб дитина не мліла голодом. Св. Л. 78.
Щавник, -ку, м. = щавель. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПРОСВІТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.