Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безсумний

Безсумний, -а, -е. Безпечальный, беззаботный. Пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. Усякий би пізнав по його безсумному погляду, що не ввірився ще йому світ. Cтор. М. Пр. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСУМНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСУМНИЙ"
З'їду́н, -на, м. Ѣдунъ, ѣдокъ, объѣдало. Мало своїх з'їдунів, іще он якис лентюх іде. Шух. І. 34.
Підсутужне нар. Тяжело. А як підсутужне, то й стій, я помелю, каже, а далі ти пустиш коло. Лебед. у.
Полупетро, -ра, м. День 30 іюня, соборъ дванадесяти апостоловъ. ХС. І. 77. Маркев. 15. Це діялось на Полупетра. Закр.
Поприковувати, -вую, -єш, гл. Приковать (во множествѣ).
Розголоситися, -шуся, -сишся, гл. Расплакаться громко, разревѣться. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай.
Розітнути, -ну, -неш, гл. = ростяти.
Темперування, -ня, с. Очиниваніе перьевъ. Шейк.
Узгір'я, -р'я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір'єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір'ях правда сяє. К. Псал. 163.
Херувим, -ма, м. Херувимъ. К. МХ. 28. Митра на голові херувимом дана. Чуб. І. 179. Ум. херувимчик. Двокрилий херувимчик. Левиц. І. 286.
Хряпусь! меж. = хряп. Мазниця хряпусь! Грин. II. 341.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗСУМНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.