Відклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться, поклониться, передавать, передать поклонъ. Молодий і молода молються сперту Богу, тоді одклоняються батькові й матері. Та бийся, коню, вибивайся, та на крутий бережечок потішайся, та до ойця, неньки відклоняйся. З України до дівчини козак відклонився. Не відклонившись їм, пійшла скорою ходою додому.
Діхтя́р и пр. Cм. Дігтяр и пр.
Лу́пання, -ня, с. Миганіе (хлопаніе глазами).
Міщани́н, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина.
Одностеблиця, -ці, ж. Съ однимъ стеблемъ. Капустиця-одностеблиця. Ум. одностебличка. Та посіємо яру пшеничку, яру пшеничку одностебличку.
Покоситися, -шуся, -сишся, гл. Покосить нѣсколько. Одужаю, — прийду покоситись.
Пообсміювати, -юю, -єш, гл. Осмѣять (во множествѣ).
Проростати, -та́ю, -єш, сов. в. прорости, -ту, -теш, гл. Прорастать, прорасти, начинать расти. Травка проростає вже. Прорастать, прорасти сквозь что. Що мої реберечка травка проростає.
Ревіти, -ву, -веш, гл. = ревти.
Розгодинитися Cм. розгодинюватися.
