Застановля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. застанови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Запаску свою до жидівки однесла, застановила. А третій пив і не платив та коня, зброю застановив. 2) Заставлять, заставить, загромоздить. 3) Ставить, поставить, во что-либо, напр. въ печь. Обід застановила, хліб посадила.
Каштелянство, -ва, с. Достоинство кастеляна. Владики роздавали манастирські маєтности, землі, дивлячись на їх, як на свої каштелянства.
Кинді, -дів, мн. = кенді. Надів на ноги кинді нові і рукавиці взяв шкапові.
Купражити, -жу, -жиш, гл. Кутить. Як загуляють, так неділі дві або три купражуть.
Повіддиматися, -маємося, -єтеся, гл. Отдуться; выпятиться (во множествѣ) Землянки при самій землі як могилки повіддималися.
Поласуватися, -суюся, -єшся, гл. Польститься. Поласується на баранця да й зловить його.
Пороздрочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Придти въ раздраженіе (о многихъ).
Путь-путь! Ii меж. Призывъ для курей.
Рипнути Cм. рипіти.
Угнавіти, -вію, -єш, гл. = угнати.
