Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безпуття

Безпуття, -тя, с. Бездорожье, безпутица. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПУТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПУТТЯ"
Вдівочка, -ки, ж. = удівочка.
Гет меж. и нар. = геть. Угор.
Дратли́вість, -вости, ж. Раздражительность.
Лисеня́, -ня́ти, с. Дѣтенышъ лисицы. МВ. (О. 1862. III. 45). Ум. Лисеня́тко, лисеня́точко.
Одноралля, -ля, с. Пахота одинъ разъ. Кролев. у.
Піклування, -ня, с. Заботливость. Піклування про нашого отамана і пана. К. МХ. 38.
Похмільний, -а, -е. Больной отъ перепоя. Не так моя головонька п'яная, як похмільная.
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.
Розсипний, -а, -е. Разбросанный. Розсипна наша волость. Харьк. г.
Стебелькуватий, -а, -е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПУТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.