Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безсудний

Безсудний, -а, -е. Беззаконный. К. ЦН. 291. Поганого, безсудного, безбожного Ірода. Чуб. III. 384.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСУДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСУДНИЙ"
Вимазати, -ся. Cм. вимазувати, -ся.
Вовчинець, -нця, м. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 231.
Дру́лити Cм. друляти.
Накрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать. Як накричить на дітей! Рудч. Ск. II. 130.
Невдачий, -а, -е. = невдалий. Ледача невістка, ледача, та й до роботи невдача. Н. п.
Перестрибнути Cм. перестрибувати.
Плекачка, -ки, ж. Мамка, кормилица, нянька. Угор.
Поразгівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Разговѣться (о многихъ).
Речінь, -ня, м. = реченець.
Цвілий, -а, -е. Заплѣснѣвшій, гнилой. І пом'янули свого чумаченька хоч цвілими сухарями. Чуб. V. 1048. Цвіле сіно., Ум. цвіленький. А тим вони його поминали, що у себе мали: цвіленькими, сухенькими військовими сухарцями. АД. І. 255.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗСУДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.