Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безсудний

Безсудний, -а, -е. Беззаконный. К. ЦН. 291. Поганого, безсудного, безбожного Ірода. Чуб. III. 384.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСУДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСУДНИЙ"
Вартовничий, -чого, м. = вартівник. Желех.
Висвятити, -ся. Cм. висвячувати, -ся.
Дубрі́вник, -ка, м. Раст. а) Tormentilla erecta. Лв. 102. б) Tormentilla vulgaris. Лв. 102.
Заго́джувати, -джую, -єш, сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Н. Вол. у. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Канев. у. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. Н. Вол. у. Cм. загаждати.
Засми́кати Cм. засмикувати.
Кровотіч, -чі, ж. Кровотеченіе. Жінка одна була в кровотічі років дванадцять. Св. Мр. V. 25.
Лизну́ти Cм. лизати.
Противитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Противиться, сопротивляться. Дурневі і Бог не противиться. Ном. № 6208. 2) Возражать. Лає мене, я й не противлюся, бо винен. Н. Вол. у. Хоч на мене люде брешуть, — я ся не противлю. Чуб. V. 395.  
Сукатися, -каюся, -єшся, гл. = сучи́тися.
Темнуватий, -а, -е. Темноватый. Левиц. І. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗСУДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.