Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння.
Гадинник, -ка, м. Раст. a) Alchemilla vulgaris. б) Verbascum thapsus.
Дебелува́стий, дебелува́тий, -а, -е. = Дебелькува́тий.
Обрадованна, -ної, ж.? Не мине Рябка обрадованна.
Плекачка, -ки, ж. Мамка, кормилица, нянька.
Подрати, -деру, -реш, гл. = подерти. Хоч чорт лапті подрав, то докупи зібрав.
Поналузувати, -зую, -єш, гл. Налущить, нащелкать (сѣмячковъ, — во множествѣ). Не люблю я, як ви скрізь поналузуєте; візьміть хто небудь та позамітайте.
Холодний, -а, -е. 1) Холодный. Така вода хороша, що аж весело: холодна та чиста, як сльоза! Холодний лився з його піт. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. 3) холо́дні зо́рі. Утренники. Було об перших п'ятінках, так уже зорі холодні були. 4) холодним серцем. Хладнокровно. 5) і за холодну во́ду не візьметься. Ничего не хочетъ дѣлать, бездѣльничаетъ. Вона у тебе увесь день божий сидить та гави ловить, і за холодну воду не візьметься. Ум. холодненький, холоднесенький.
Шпета, -ти, ж. Въ выраженіи: до шпети, не до шпети. Кстати, некстати. Що небудь таке зробить не до шпети, то зараз йому і прізвище приложать.
Шрітати, -таю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть.
